На сцені сімейна кровать з тумбочкою. У кроваті лежить Юхим Гаврилович. Над кроваттю висить календар. На календарі радісний малюнок зроблений червоною фарбою. На малюнку напис: День Колгоспника. Поруч з кроваттю розташована радіола Аеліта.
Входить дружина Юхима Гавриловича Ул’яна Мусієвна.
Ул’яна Мусієвна включає Аеліту: «А ну падйом!
Аеліиа пиздить дуже голосно: «Дорогі колгоспники! А зараз послухайте пісню Матусовськог на слова Пляцьковського.»
Юхим Гаврилович, хрипким голосом, виключа Аеліту: «Жидиии!»
Ул’яна Мусієвна: «Зараз вставай та катай по баклажани!» Включає Аеліту.
Аеліта кричить дурним голосом: «Я люблююю тебя жізнь і хочу чтоби краща ти стала!»
Входить усміхнена Маргарита Сидірівна, теща Юхима Гавриловича.
Маргарита Сидірівна: «Уявляете собі! Вчора на базарі машина наїхала на кавуни і всіх їх подавила.»
Юхим Гаврилович з цікавістю: «Когось вбило?»
Маргарита Сидірівна: «Мужчіну задавило. Вже пажилой був.»
Ул’яна Мусієвна: «Юхим катай по баклажани! Кому кажу!»
Аеліта кричить: «В жизні много забот, а затем тішина на рассвєте.»
Юхим Гаврилович: «Чьо ето оні з утра розпизділись?» Виключає Аеліту.
Входить хлопчик Назар, син Юхима Гавриловича.
Хлопчик Назар дзвінким дитячим голосом: «Сьогодні ж День Колгоспника, тату!»
Юхим Гаврилович: «Ну той що? Яке мені діло до колгоспників?»
Юхим Гаврилович поступово «заводиться». Він лежить на кроваті і паляцями дере з ковдри шерсть: «Може ми тут усі колгоспники? Може вона колгоспниця?» — показує на Ул’яну Мусіївну. «Чи може вона колгоспниця?» — показує на Маргариту Сидорівну. «Чи може я колгоспник? Га?»
Очі Юхима Гавриловича наливаються кров’ю.
Ул’яна Мусіївна, Маргарита Сидорівна та хлопчик Назар мовчать пройняті жахом.
Юхим Гаврилович реве жахливим голосом: «Кого я запитую?»
Хлопчик Назар починає ревіти: «Тату не бий!»
Юхим Гаврилович скаженіє: «Я тобі покажу колгоспників!»
Юхим Гаврилович рвучко стрибає з кроваті, дістає з синіх штанів ремінь з чайкою на пряжці і пиздить ним Назара. Назар кричить.
Юхим Гаврилович пиздить Назара: «Так хто колгоспник? Я колгоспник? Оце тобі колгоспник! Оце тобі шоб знав як лізти шо твій тато колгоспник!»
До Ул’яни Мусіївни та Маргарити Сидорівни: «Ні, ви бічили таке! Я колгоспник!»
Маргарита Сидірівна: «Але ж...»
Юхим Гаврилович: «Мовчать!»
Назар плаче: «Тату я більше не буду!»
Юхим Гаврилович: «Катай за уроки! Будеш день-місяць сидіть, поки не вивчиш! Шо задано?»
Назар плаче: «Географія».
Юхим Гаврилович: «Я перевірю! Як не будеш знать шо таке географія — показує ремінь — Чим пахне?»
Назар плаче.
Юхим Гаврилович задоволено: «Не плач! Пиздуй за уроки!»
Назар уходить.
Юхим Гаврилович: «Хм, як це вам подобається — колгоспник?»
Аеліта кричить: «Я люблю тебя жизнь і надеюсь что лучше ти станеш!»
Кінець.
